Навчальні програми
У 2018/2019 навчальному році вивчення інформатики основній школі закладів загальної середньої освіти здійснюватиметься за навчальними програмами, які розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням:
ttps://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/onovlennya-12-2017/8-informatika.docx
Особливості навчання інформатики у 7 класі
У 2018/2019 навчальному році за новою навчальною програмою з інформатики, призначеною для учнів, що вивчали інформатику у 2–4 класах, вперше вчитимуться учні 7 класів. Вони вивчатимуть 3 теми: «Служби Інтернету», «Опрацювання табличних даних» і «Алгоритми та програми». У першій з цих тем учні опановуватимуть такий сервіс, як електронна пошта. Для цього рекомендується використовувати вітчизняні безкоштовні сервіси, що дають можливість реєструвати поштові скриньки особам віком від 13 років або молодшим, враховуючи Указ Президента України від 15 травня 2017 року № 133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”».
У новій програмі в діяльнісній складовій компетентностей «Служби Інтернету» із теми введено таке вміння як «Уміє працювати в команді та організовувати спільну роботу в онлайн-середовищах», а в ціннісній складовій — «Усвідомлює цінність персонального освітньо-комунікаційного середовища для навчання та саморозвитку». Йдеться про використання хмарних сервісів, таких як Google Docs або інших, для організації командної роботи учнів. Найоптимальнішою формою такої роботи є виконання колективного проекту з використанням технологій, опанованих у 5-6 класах.
Крім того, в новій програмі передбачено оглядове вивчення Інтернету речей (IOT). Важливо звернути увагу на ціннісну складову: «Усвідомлює значення Інтернету речей у житті людини». Задля її набуття доцільно буде обрати пов’язану з Інтернетом речей тематику колективного проекту, що виконується з використанням хмарних сервісів.
Опрацьовуючи інші дві теми 7 класу, учні опановують насамперед такі фундаментальні концепції інформатики, як величини та змінні, а також моделі та моделювання. Звертаємо увагу на наскрізність цих концепцій у темах «Опрацювання табличних даних» і «Алгоритми та програми», а також на глибоку змістову взаємопов’язаність цих тем.
У оновленій навчальній програмі для 7 класу тему «Опрацювання табличних даних» поставлено перед темою «Алгоритми та програми», оскільки табличний процесор може бути чудовим засобом пропедевтики і застосування алгоритмічного мислення, а також засобом комп’ютерного моделювання.
Зазначимо, що всі задачі, які розв’язуються засобами табличного процесора, можна поділити на 3 класи:
А. Робота з даними в окремих клітинках.
Б. Обробка рядів даних.
В. Обробка наборів однотипних об’єктів.
Задачі класу А розв’язуються за допомогою однієї або кількох формул і не потребують роботи з діапазонами клітинок. У такій задачі, як правило, проектується і застосовується модель економічного, фізичного чи біологічного процесу або вона відповідає певній математичній задачі. Вкрай важливо, що, вводячи лише кілька формул, у табличному процесорі можна реалізувати лінійний алгоритм або алгоритм із розгалуженням і виконати його для різних наборів вхідних даних. Аналогом умовного оператора в деяких табличних процесорах є функція IF, клітинки – це аналоги змінних, їхні адреси – імена змінних (ще краще – надавати клітинкам змістовні імена), вміст – значення змінних, типи даних в електронній таблиці майже нічим не відрізняються від типів даних у програмуванні. У табличного процесора є також логічні функції, що дають змогу будувати складені логічні вирази.
Перевагою «табличного програмування» є його наочність і безпосередня орієнтованість на розв’язання задачі, оскільки відсутні синтаксичні умовності мов програмування, а результати роботи алгоритму, навіть покрокові, відразу видимі. Ще більш важливо, що табличний процесор надає дуже зручне і просте середовище для застосування алгоритмів до розв’язання практичних задач, тому в тему «Опрацювання табличних даних» у 7 класі введено таку знаннєву складову компетентності, як «Пояснює поняття моделі», а також діяльнісну складову «Аналізує умову задачі, виокремлює зв’язки між величинами. Реалізує математичні моделі засобами електронних таблиць».
Багато задач класу Б тісно пов’язані з алгоритмічною конструкцією повторення, яка моделюється копіюванням в електронній таблиці деякої формули в діапазон. Найважливіший випадок – копіювання рекурентної формули, наприклад, формули для обчислення ряду чисел Фібоначчі або факторіалу. У цьому разі формула є тілом циклу й у винайденні цієї формули полягає головна компетенція, якої має набути учень під час вивчення алгоритмів із повторенням.
Задачі класу В (сортування, фільтрація, обчислення проміжних підсумків, функції для роботи з базами даних) опрацьовуються у 8 класі і можуть розглядатися як пропедевтика реляційних баз даних, які з 2018 р. вивчатимуться в 10 класі. У таких задачах електронна таблиця використовується як однотаблична реляційна база даних. Рядки таблиці – це записи, кожен із яких містить інформацію про певний об’єкт, а стовпці – поля, що містять значення параметрів об’єктів. Структури даних такого типу надзвичайно поширені й вміння працювати з ними – одна зі значущих інформатичних компетенцій.
Організація сучасного уроку
інформатики
Методика
проведення кожного уроку з інформатики визначається вчителем з урахуванням
того, що обов’язковою передумовою успішного виконання вимог програми є
практична діяльність учнів з індивідуальним доступом кожного учня до роботи з
персональним комп’ютером.
При
плануванні та підготовці до уроків вчителю
варто зважати на основні принципи шкільної інформатики:
1.
застосування на практиці отриманих
знань та навичок, розвиток предметних та ключових компетентностей учнів;
2.
спрямованість на реальне життя та
інтеграцію з іншими предметами;
3.
активне навчання та творчість;
4.
інновації як в освіті, так і в технологіях;
5.
спільна навчальна діяльність через
роботу в парах та малих групах;
6.
створення нових інформаційних
продуктів та пошук нових знань;
7.
вільний вибір програмних засобів та
онлайн-сервісів для навчальної та практичної діяльності, у тому числі можливість
використання вільно поширюваного програмного забезпечення як альтернативи
пропрієтарним програмним продуктам;
8.
використання безпечних веб-середовищ
та дотримання конфіденційності мережевої особистості учнів;
9.
дотримання авторських прав
розробників програм, добропорядне використання контенту.
Важливим
чинником розвитку ключових компетентностей є інтегрованість змісту уроку
інформатики, яка передбачає:
·
проблемну орієнтованість
пропонованих на уроках завдань, що стимулює дискусію, обговорення, пошук різних
джерел інформації, зіткнення думок і переконань;
·
пов’язаність змісту уроку з реальним
життям;
·
практичну значущість інформації, що
має знаходити підтвердження через реальні факти та в змодельованих на уроці
ситуаціях.
Ключові
компетентності можна розвивати через відповідні форми роботи, які відображають
комунікативно-діяльнісний підхід до навчального процесу.
Для цього
потрібно використовувати:
·
інтерактивні форми та методи роботи,
які забезпечують активну діяльність учнів у процесі опанування навчального матеріалу;
·
кооперативне навчання, під час якого
формуються соціальні вміння, лідерські якості;
·
рольові та ділові ігри, які
допомагають побачити світ і себе в ньому, підвищують самооцінку та попит на
інновації;
·
проектні технології, завдяки яким в
учнів формується проектне мислення, почуття відповідальності та досвід
цілеспрямованої співпраці, вони вчаться застосовувати знання на практиці,
працювати в команді над конкретним завданням, презентувати свої результати;
·
методи змішаного навчання, які
поєднують у собі традиційне й дистанційне навчання та найбільш відповідають
інтересам і уподобанням учнів, які живуть у період стрімкого
інформаційно-технологічного розвитку суспільства;
·
звернення до досвіду учнів, що
гарантує перетворення кожного учня на справжнього учасника навчально-виховного
процесу, співтворця й конструктора нових знань;
·
відповідні форми оцінювання, а саме:
самооцінювання, яке формує здатність до самоаналізу, спостережливість за собою,
вміння бачити та визнавати перед собою власні помилки; взаємооцінювання, що
виховує відкритість до критики з боку інших, здатність відокремлювати об’єкт
від суб’єкта оцінювання, вміння слухати, аналізувати й порівнювати.
Планування
та організація навчальної діяльності проводиться на основі базових цінностей,
загальних компетенцій, з урахуванням цілей, змісту та очікуваних результатів
навчання, які зазначені в навчальних програмах, підтримки інтеграції з іншими
предметами та суб’єктами навчальної діяльності, змістовими лініями курсу
інформатики. Очікувані результати навчання вчитель визначає відповідно до
складових компетентностей, зазначених у програмі з інформатики.
Програма не
обмежує самостійність та творчу ініціативу вчителя, передбачаючи гнучкість
вибору та розподілу навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних
засобів навчання. Вона не встановлює кількість годин та порядок вивчення тем у
рамках навчального року, а лише вказує на очікувані результати навчання та
зміст навчального матеріалу, вивчення якого є об’єктом тематичного оцінювання.
Вчитель може розподіляти навчальний час на власний розсуд, враховуючи
особливості наявного матеріально-технічного забезпечення, попередній досвід,
рівень знань учнів та інші фактори. За необхідності вчитель може змінювати
порядок вивчення тем, не порушуючи змістових та логічних зв’язків між ними та
враховуючи, що на вивчення змістової лінії «Алгоритми та програми» має
приділятися не менше 40% загального навчального часу в 5-8 класах і не
менше 30% навчального часу в 9 класі.
Звертаємо
увагу на те, що хоча з програми вилучені розділи узагальнення та повторення
матеріалу, а також резервні години, учитель може передбачити необхідний, на
його думку, час для повторення як на початку, так і наприкінці навчального року
або семестра (триместра).
У практичних
завданнях слід передбачати використання актуального для учнів змістового
матеріалу й завдань з інших предметних областей.
Проектну
діяльність та розв’язування компетентнісних задач у програмі інформатики можна
застосовувати під час вивчення різних тем. Виконання навчальних проектів
дозволяє вчителю розширити рамки теми, а учневі – проявити свої творчі
здібності. Проектні завдання в курсі інформатики виконуються в невеликих
групах, а компетентнісні завдання — індивідуально. У такий спосіб учням
надається можливість практичного використання отриманих у межах теми (курсу)
умінь. Результати такої діяльності мають бути представлені у вигляді
закінченого інформаційного продукту для того, щоб учні могли порівнювати свої
роботи і навчатись один в одного під час публічної презентації виконаних робіт
перед класом. Під час представлення проекту оцінюється:
·
планування дослідження, творчість і
раціональність запропонованого розв’язання;
·
досягнення результатів навчання та
компетенцій;
·
технічні характеристики, естетика і
оригінальність розроблених матеріалів;
·
розвиток та самонавчання учня.
Компетентнісно-орієнтовані
завдання у своєму змісті містять:
·
мотивацію (стимул), що є введенням у
проблему (практично-орієнтовану) і відповідає на запитання «з якою метою треба
це робити?».
·
Формулювання завдання – відповідає
на запитання «що саме треба зробити?». Учень має чітко визначити для себе суть
завдання: відповісти на запитання, систематизувати початкові дані, підібрати
необхідні інформаційні ресурси та програмні засоби, оцінити доцільність їх використання
тощо.
·
Інформацію (додаткову), необхідну
для розв’язання задачі. Ця частина відповідає на запитання «чому?».
·
Перевірку (критерії) – результат
виконання – відповідає на запитання «що, в якій формі треба зазначити?».
У процесі
вивчення інформатики у старшій школі важливим фактором є самостійна навчальна
діяльність учнів у способі навчання, у способі перенесення учнями результатів
навчання на більш широкий контекст. Тому потрібно надавати учням можливість
вчитися самостійно та разом з іншими учасниками освітнього процесу
(індивідуальні, парні та групові роботи) для підтримки їх активності. Під час
самостійної навчальної діяльності формується особиста відповідальність учня за
вибір засобів інформаційно-комунікаційних технологій для досягнення навчальних
цілей. Вони дають можливість індивідуалізувати процес навчання та об’єднати
різноманітні види роботи – групову, самостійну, дистанційну.
Оцінювання навчальних
досягнень учнів
Варто
враховувати, що впровадження компетентнісного підходу зумовлює переосмислення
технологій контролю й оцінювання: з оцінювання предметних знань, умінь і
навичок до оцінювання компетентностей, зокрема готовності і здатності учнів
застосовувати здобуті знання і сформовані навички у своїй практичній діяльності.
Тепер об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики є
рівень розвитку їх компетентностей, які інтегрують знання, вміння, навички,
досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої
дійсності. При оцінюванні навчально-пізнавальної діяльності учнів варто
збалансовано оцінювати всі три компоненти, що відповідають складникам
компетентності: діяльнісний (діяльність/уміння), знаннєвий (знання), ціннісний
(ставлення). Навчальна програма розрахована на те, що при вивченні кожної теми
формуються як технологічні навички/уміння, так і ціннісне ставлення до сучасних
інформаційних технологій та їх впливу на суспільство та особистість. Знаннєвий
складник включає перелік обов’язкових термінів і понять, якими учень
оперуватиме після вивчення кожної теми.
Формами
оцінювання в інформатиці можуть бути:
·
виконання завдань практичного
змісту;
·
тестування за допомогою програмних
засобів або онлайнових сервісів;
·
врахування особистих досягнень в
опануванні інформаційних технологій;
·
співбесіда (інтерв’ю) як доповнення
до тестування або практичної роботи;
·
взаємоконтроль учнів у парах або
групах та самооцінка.
Організація діяльності на уроках
інформатики
Умови
навчання повинні забезпечувати ефективне засвоєння учнями програмового
матеріалу та відповідати вимогам щодо безпеки життєдіяльності учасників
освітнього процесу, наведеним в Державних санітарних правилах і нормах
влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації
навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, Правилах пожежної безпеки для
навчальних закладів та установ системи освіти України та Правилах безпеки під
час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної
середньої освіти. Обладнання навчального приміщення (класу, кабінету) має відповідати
вимогам (технічним, педагогічним тощо) Положення про кабінет інформатики та
інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних
закладів, Типового переліку комп’ютерного обладнання для закладів дошкільної,
середньої та професійної освіти (наказ МОН від 2 листопада 2017 року
№ 1440).
Відповідно
до листа МОН від 17.07.2013 № 1/9-497 «Про використання
Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов для роботи
у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій
загальноосвітніх навчальних закладів» щороку перед початком роботи учнів у
кабінеті інформатики учитель проводить первинний інструктаж з безпеки
життєдіяльності, який знайомить учнів з правилами поведінки в кабінеті.
Звертаємо
увагу, що Державні санітарні правила та норми «Влаштування і обладнання
кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на
персональних комп’ютерах ДСанПіН 5.5.6.009-98» втратили чинність на
підставі наказу МОЗ від 26.06.2017 № 709. Це, зокрема, означає, що
тривалість безперервної роботи за комп’ютером учнів нормативно не
регламентується.
Навчальні матеріали для вивчення тем курсу інформатики можна використовувати за вказаними сторінками підручників авторського колективу під кер. Морзе Н.В. та рекомендаціями, які будуть публікуватись на сторінках блогу.
|
Тема
|
Матеріал
для використання на уроці
|
Служби Інтернету
|
1
|
Поштові служби Інтернету. Створення електронної скриньки.
Надсилання, отримання, перенаправлення повідомлень. Пересилання файлів.
Використання адресної книги та списків розсилки.
|
Інформатика, 7
С.6-19
С. 23-27
|
2
|
Етикет електронного листування. Правила безпечного користування
електронною скринькою. Основні ознаки спаму й фішингу.
|
Інформатика, 7 с. 20-23
Інформатика, 9 с72-74
|
3
|
Використання інтернет-ресурсів для спільної роботи. Рівні та
способи доступу до ресурсів.
|
Інформатика, 9 с. 178-181
|
4
|
Зберігання даних та колективна робота з документами в Інтернеті;
керування спільним доступом до них. Хмарні сервіси.
|
Інформатика, 9 с. 182-189
|
5
|
Онлайнові перекладачі.
|
Інформатика, 10
|
6
|
Інтернет речей
|
Інформатика, 10
|
Опрацювання табличних даних
|
7
|
Поняття електронної таблиці. Табличні процесори, їх призначення.
Середовище табличного процесора. Об’єкти електронних таблиць — аркуш, клітинка,
діапазон клітинок.
|
Інформатика, 7 с. 140-149
|
8
|
Типи даних: числові, грошові, дати, текст, відсотки. Введення,
редагування й форматування даних основних типів.
|
Інформатика, 7 с. 150-162
|
9
|
Адресація. Формули.
|
Інформатика, 7 с. 195-196
|
10
|
Редагування та форматування електронних таблиць.
|
Інформатика, 7 с. 163-177
|
11
|
Копіювання та переміщення клітинок і діапазонів, зокрема тих, що
містять формули. Автозаповнення та автозавершення.
|
Інформатика, 7 с. 197-200
|
12
|
Моделі. Етапи побудови моделей. Реалізація математичних моделей
|
Інформатика, 7 с. 36-55
|
Алгоритми та програми
|
13
|
Величини. Змінні. Вказівка
присвоювання.
|
Матеріал буде розміщено на сторінках блогу
|
14
|
Створення алгоритмів і програм з
використанням змінних і різних алгоритмічних структур: лінійних, розгалужень
і повторень.
|
15
|
Опис моделей у середовищі
програмування
|